В давні-давні часи Господь зліпив десять чоловіків. Один з них орав землю, інший пас овець, третій — ловив рибу... Через деякий час прийшли вони до Батька свого з проханням:
— Все є, але чогось не вистачає. Нудно нам.
Господь тісто дав їм і мовив:
— Нехай кожен сліпить за своєю подобою жінку, кому яка подобається: повна, худа, висока, маленька... А я вдихну в них життя.
Після цього Господь виніс на блюді цукор і сказав:
— Тут десять шматочків. Нехай кожен візьме по одному і дасть дружині, щоб життя з нею було солодким.
Всі так і зробили.
А потім розгнівався був Господь:
— Серед вас є шахрай, бо на блюді було одинадцять шматків цукру. Хто взяв два шматки?
Всі мовчали.
Господь забрав у них дружин, перемішав їх, а потім роздав, кому яка попалася.
З тих пір дев'ять чоловіків з десяти думають, що чужа дружина солодше... Тому що вона з'їла зайвий шматок цукру.
І тільки один з них знає, що всі жінки однакові, бо зайвий шматок цукру з'їв він сам...
