Від слів рідних удар завжди болючіше,
Він може принести чимало горя,
Адже без рідних ти немов без коріння,
Ти погибаешь в кожній з ними сварку.
Чужі що? Вдарили – пішли,
Але ти, шукаючи захисту, мчиш до будинку.
А якщо боляче б'ють тебе свої?
Піти можливо тільки в гнів і злість.
Ти оступився, дурість зробив –
Чужий тебе образить і вбік.
Але лише з рідними вибьешься з сил,
Коли мораль почнуть читати навздогін.
Тобі і так шалено важко
«Ну підтримайте» – просиш слізним поглядом.
Адже надходив ж часто добре,
А став останнім у світі гадом!
Рідні має право вимагати, вчити,
Читати мораль, соромити і ображатися.
А як зростати, як сміливим у житті бути,
Коли своїх доводиться боятися?
Якщо трапиться біда, рідні, руки в кров,
Допоможуть все, нехай навіть були у сварці.
Виходить, щоб побачити їх любов,
Ти повинен чекати нещастя і горя?
Не ображайте близьких і рідних,
Вони неправі можуть бути порою,
Але ви для них – цілюще джерело,
Вам їх опорою бути дано судьбою.
Автор — Тетяна Валяєва
