Мало хто з нас замислюється про те, що чим більше в серці хороших думок, тим більше Всесвіт нам дарує хороших подій і дарів. Адже відкрите серце вміє приймати з вдячністю все, що їй дається. Закрите ж зберігає в собі весь негатив, який його оточує. Це гарний вірш розповість нам про те, як зробити так, щоб Всесвіт дарувала нам усе, чого ми хочемо.
Сьогодні Бог прокинувся вранці рано...
Він скарги і прохання почитав...
І людям з глечика без обману
Бажане в серці наливав...
Але не у всіх було відкрито серце
І є місце для Дива не у всіх.
То заздрістю, ворожнечею підперта дверцята...
То жадібність не дає налити успіх...
А у кого-то до країв розлита
Смуток і безвихідь, ось біда.
І Бог шкодував, що серце це приховано...
Кохання хотів налити, так от куди?
І Бог сумував, що люди не вміють
Серця і душі чистити від образ...
Вони з роками в серці кам'яніють
І серце перетворюється на граніт...
Але Бог ходив, дивився і посміхався,
Коли закохані серця зустрічав.
Він брав глечик і від душі старався,
Щастя в серці дбайливо вливав...
А люди поступово расплескали
Подаровану Богом благодать
І всіх навколо у втраті звинувачували,
Забувши в самих собі провину шукати...
Адже якщо б ми могли прощати і вірити,
Любити, дякувати і відпускати,
То Бог би міг не краплею щастя міряти,
Чарівний глечик міг би віддати...
Сьогодні Бог прокинувся на світанку.
Величезний ящик з проханнями біля ніг...
А поруч лише один без прохань конвертик:
«Дякую за все тобі, мій Бог...»
Автор — Ірина Самаріна-Лабіринт, 2013
Ілюстрація — Meghan Howland
