Я не ангел, крила не маю,
Я земна жінка з душею.
І живу так просто, як вмію!
І Господь суддя лише наді мною!
Для спілкування завжди відкрита..
Хто з добром, відповім я теплом!
Не потрібна, — претензій не маю...
Слава богу, я дружу з розумом..
В житті багато різного буває...
Життя складна! Так, що тут говорити,
Від втрат і розчарувань...
Дуже важко всім буває жити...
Я живу душею нарозхрист,
Але в неї не кожного впущу...
Там моє, все те, що дуже важливо...
Там зберігаю спогади ...
Розумію! І тому така...
Як можу, ось так і живу...
Для кого-то близька, рідна,
Для кого-то сонечком горя!
Я не ангел, грішниця за життя,
І завжди живу своїм розумом!
За образу попрошу пробачення,
За добро відповім лише добром!
Від долі не втечу, а зустріч...
Слава Богу, не втомилася жити...
Від ударів розпрямляю плечі...
І можу ще я щиро любити!
Тетяна Дьоміна Муслихина