"ЗЦІЛЕННЯ НЕ ЗАЛЕЖИТЬ НІ ВІД ТОГО, ЩО ЛЮДИНА ХОЧЕ, НІ ВІД ТОГО, ЩО ВОНА ЗНАЄ. ЗЦІЛЕННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВИКЛЮЧНО ВІД ТОГО, ЩО ВОНА РОБИТЬ".
Насправді цей девіз - істинний.
Знання дає лише потенційне лікування.
Воно дає людині засоби, щоб діяти. Таким чином, усвідомлюючи конфлікт, який запустив хворобу, людина здатна знайти рішення цього конфлікту, здійснити його і, тим самим, одужати.
Від чого ж залежить зцілення?
ЛІКУЄ НЕ ЗНАННЯ ПРОБЛЕМИ, А РЕАЛІЗАЦІЯ ЇЇ ВИРІШЕННЯ.
Людина може усвідомлювати, звідки прийшла хвороба, розуміти, які саме емоції вплинули на певні органи, але все ще залишатися хворою.
ЯКЩО ВОНА НЕ ХОЧЕ ВІДПУСТИТИ ХВОРОБУ, ТО ВОНА ЗАЛИШИТЬСЯ.
Це також спрацьовує, якщо у хворої людини конфлікт розв'язується сам собою, то в цьому разі настає одужання. Таким чином, неважливо, знає людина чи ні, розв'язання конфлікту приносить одужання.
СТАВЛЕННЯ ДО ПРОБЛЕМИ - ОСЬ СУТЬ
Людина може змінити ставлення до проблеми, змінити своє життя і одужати. Засоби масової інформації та медичні асоціації, а також суспільство вважають, що людина повинна боротися з хворобою. "Хвороба - це ворог, який атакував наш організм, і нам необхідно боротися, щоб позбутися його". Таке ставлення не сприяє одужанню. Мовою біології боротьба означає - ти маєш, як і раніше, перебувати в стресі. Але це якраз і викликає хворобу.
Правильне ставлення - це почуття вдячності, хвороба покликана надати допомогу.
Хвороба існує, щоб врятувати наше життя і допомагає нам побачити той аспект життя,де ми не впоралися з емоціями або з ситуаціями. Для зцілення, нам треба бути в спокійному стані.
Необхідно відпочити.
Зцілення потребує багато енергії, а якщо ми перебуваємо в стані боротьби з хворобою, то тільки витрачаємо життєву енергію без користі.
Потрібно використовувати у своїх інтересах момент хвороби, поки вона в нас існує, а коли прийде розв'язання конфлікту, що спричинив хворобу, потрібно дозволити собі одужати.
Ще дуже важливим фактором є ВІРА.
Вона здатна вилікувати навіть без допомоги інших чинників. Це найпотужніша сила - ключ до багатьох проблем.
На жаль, поняття віри часто сприймають неправильно, але це вже зовсім інший аспект, який є частиною зовсім іншої дискусії.
ПРИКЛАД: РАК ПЕЧІНКИ - Конфлікт "мені не вистачить" - коли людині бракує їжі, кожна клітина печінки працює більше за необхідне, щоб компенсувати голод. Гепатоцити паренхіми печінки активізують свою діяльність. Цей конфлікт суттєвий для раку печінки.
Істинне зцілення завжди ініційоване самим хворим. Воно не може прийти від когось або чогось зовнішнього.
ХВОРИЙ, ЯКИЙ ОЧІКУЄ, ЩО ХТОСЬ ЙОГО ВИЛІКУЄ, ЗАЛИШАЄТЬСЯ ХВОРИМ.
Хвороба - це власний конфлікт хворого і неможливо перекласти відповідальність за своє життя на когось іншого. Інакше, це бомба уповільненої дії, яка вибухне в майбутньому, в будь-який момент.
НАЙКРАЩИМ РІШЕННЯМ Є ПЕРЕПРОГРАМУВАННЯ КОНФЛІКТУ І ВИХІД ЗА ЙОГО МЕЖІ.
Суттєвим у розумінні моделі захворювання є розуміння того, що будь-яка хвороба має дві фази - конфліктну фазу та фазу відновлення.
У КОЖНОЇ З НИХ РІЗНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ.
1. СТАДІЯ АКТИВНОГО КОНФЛІКТУ
Конфліктна фаза: починається з появою сильного стресу або шоку і її можна впізнати за симптомами симпатичної нервової системи. Це такі симптоми:
- холодні кінцівки
- поганий сон
- втрата апетиту
- нав'язливі думки
- порушення уваги та концентрації
- відчуття розбитості
Якщо людина не знаходить рішення, то мозок використає енергію стресу й автоматично переключиться в режим виживання (тобто захворювання). Щойно це трапляється, хворий відчуває полегшення, і організм повертається практично до нормального функціонування. Ядро емоційного конфлікту поміщається в підсвідомість, де й зберігається.
У багатьох випадках конфліктна фаза захворювання ніяк не проявляється і залишається для людини непоміченою. Але хворий починає відчувати дискомфорт, помічає, що у нього погане самопочуття, біль та інші симптоми у фазі відновлення.
2. ФАЗА ВІДНОВЛЕННЯ
Фаза відновлення починається, коли людиною знайдено розв'язання конфлікту, і людина починає здійснювати розв'язання цього конфлікту практичним або свідомим шляхом.
Але в цей момент він може піти до лікаря, і отримати відповідні призначення. Хірургічне лікування і ліки, впливаючи на фізичні аспекти захворювання, можуть істотно полегшити і зменшити фізичні, а потім і емоційні симптоми, а в багатьох ситуаціях можуть врятувати життя. Проте в такий спосіб хвороба не зцілюється. Це можливо в разі руйнування "програми" захворювання, тоді, коли людина знаходить і здійснює розв'язання конфлікту.
Коли рішення знайдено, мозок про це дізнається перший.
Сам хворий може не усвідомлювати, що прожив якийсь конфлікт або розв'язав його, але мозок поступово контролює всі аспекти виживання. Симпатична фаза конфлікту й енергія стресу йде, а на їхнє місце приходять симптоми парасимпатичної фази:
- перевтома і сонливість
- сплутані думки
- головний біль
- почервоніння, підвищене потовиділення, припливи
- блювота
- запаморочення
- відновлення апетиту
- іноді короткі періоди паралічу
Фаза відновлення ділиться своєю чергою на дві стадії:
1. Початкова стадія пов'язана з відновленням у самому мозку.
Надлишкова рідина потрапляє до "мозкового вогнища" Хамера або до зони нейронів, задіяних у програмі хвороби, забезпечуючи, тим самим, поживні речовини та елементи для відновлення тканин мозку. Набряк мозку під час початкової фази відновлення іноді може здавлювати здорові тканини, що призводить до описаних вище парасимпатичних симптомів.
2. Потім настає момент, коли мозок перемикається з режиму виживання на нормальну програму функціонування - вмикач здоров'я знову натиснуто.
У цей момент може виникнути епілептична криза, яка призводить до маніфестації всіх симптомів на короткий період часу, від кількох годин до одного дня. Після епілептичної кризи починається друга частина фази відновлення, організм стрімко одужує.
РЕКОМЕНДОВАНЕ ЛІКУВАННЯ ЕПІЛЕПТИЧНОГО КРИЗУ (Рекомендовано доктором Л. Коуденом)
1. Прикласти лід у пластиковому контейнері до голови.
2. Помістити обидві ноги в гарячу воду.
3. Приймати гомеопатичну чорну смородину або олію чорного кмину щогодини.
4. Дренажні засоби - Burbur Detox (препарат) кожні 15 хвилин
5. Приймати трав'яні сечогінні - відвар плодів ялівцю або кісточок кавуна щогодини.
Препарати застосовуються в крайньому випадку тільки для порятунку життя людини.
1. Фармацевтичні сечогінні
2. Стероїдні гормони
ЛІКУВАННЯ ІНФЕКЦІЙ
- Пухлина, клітини якої пов'язані зі "старим мозком", у фазі відновлення піддається некрозу.
- Бактерії сапрофіти, які постійно живуть у тілі людини, беруть участь у руйнуванні таких пухлин.
- Якщо ці бактерії знищуються прописаними лікарем антибіотиками, то порушується фаза відновлення, пов'язана з описаним вище некрозом пухлини, а сам процес зцілення опиняється під великим питанням.
- Мікобактерії насамперед беруть участь у некрозі пухлини, але якщо їхньої кількості недостатньо, то організм використовує грибки та інші бактерії для руйнування пухлини.
ЛІКУВАННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ПОЗИТИВНОЇ УСТАНОВКИ
Пацієнт, який хоче скористатися методом "зцілення спогадом", має знати ДВІ УМОВИ нашої роботи з ним:
1-ша умова: Вона сама має знайти рішення конфлікту і здійснити його практично або свідомо.
2-га умова: Людина несе повну відповідальність за процес свого зцілення. Вона повинна не сумніватися в кінцевому результаті зцілення, звільниться від кожного роду сумнівів.
Ми можемо виділити ЧОТИРИ ТИПИ СУМНІВІВщо зустрічаються у наших пацієнтів:
- Людина СУМНІВАЄТЬСЯ В САМОМУ МЕТОДІ "зцілення спогадом"
Але щойно людина дізнається, як працює цей метод і бачить приклади зцілення, то до неї приходить упевненість: "Я можу вилікувати себе"
- Людина ВПОВІРЕНА, ЩО ЇЇ СТАН ВИКЛЮЧНО ВАЖКИЙ, НЕПОРІВНЯННИЙ НІ З ЯКИМИ ІНШИМИ НАЛЕЖНИМИ ВИПАДАЧАМИ.
Людина сумнівається, що може коли-небудь зцілитися: "Інші люди, можливо, виліковуються, але моє захворювання важче, ніж в інших". Ми можемо пояснити, що для методу "зцілення спогадом", кожне захворювання є не важчим, ніж застуда. І за застуди, і за раку, мозок людини може як увімкнути, так і вимкнути програму захворювання.
Але для кожної з хвороб необхідно знайти причину: чому мозок "увімкнув" програму саме цієї хвороби.
- Хворий ДУЖЕ СИЛЬНО ВІРИТЬ У ПОГАНИЙ ПРОГНОЗ, який він почув від
лікаря або іншої авторитетної людини.
- Хворий СУМНІВАЄТЬСЯ В СОБІ: "Деякі люди виліковуються від різних
видів раку, розсіяного склерозу, алергії, екземи і тому подібних захворювань. Але я не можу. Мій стан занадто важкий. Я недостатньо хороший... у всьому світі люди одужують... а мені, як завжди, не щастить". Насправді, хворий у глибині душі сподівається на одужання, але говорить протилежне (щоб не наврочити). Цей четвертий вид сумніву важко вловимий.
Доктор Саба знайшов тут підступ.
На перший погляд: "у глибині душі я сподіваюся" - видається виключно позитивним висловлюванням.
У самій цій фразі немає негативних слів, але при цьому тут немає позитивної установки, оскільки хворий сумнівається сам у собі. Що означає ця фраза: "у глибині душі я сподіваюся зцілитися"? - "У мене є слабка надія вилікуватися, але я не впевнений, що мені це вдасться".
Там, де людина вживає слово "надія" - мається на увазі "сумнів", а "величезна надія" означає "величезний сумнів".
БЕЗ АБСОЛЮТНОЇ ВПЕВНЕННОСТІ (де немає місця ні надіям, ні сумнівам), зцілення НЕМОЖЛИВЕ АБО БУДЕ НЕ НАСТУПНИМ.
Коли в мені є впевненість, я одужую. У мене присутня абсолютна віра в це.
Коли в мене є надія, а не абсолютна віра - я не одужую, я тільки сподіваюся на це.
Також неможливо поєднати впевненість і віру.
Віра - це один рівень, а впевненість зовсім інший. Вищий ступінь віри може мати якийсь стосунок до впевненості, але для того щоб досягти рівня абсолютної впевненості, необхідно зробити ривок.
За матеріалами — econet.ru
