Мене захоплюють ЛЮДИ.
на яких дивишся, і раптом така краса і глибина відкривається, що замираешь від захвату і захоплення: ну треба ж! Красиві зовні? Ні, не обов'язково. Зовсім ні. Але в зовнішності таких людей завжди є щось, що притягує погляд. Щось невловимо прекрасне, настільки, що хочеться дивитися знову і знову, і захоплюватися: ну треба ж!
Щедрі? Так, у всьому: у Своїй Любові, у Своїй Щирості. І гроші теж. Обов'язково. Внутрішня щедрість через відношення до грошей — це дуже серйозно проявляється. Ні, ці люди зовсім не багатії і не марнотрат. Вони часто економлять на собі. Але вони здатні послати комусь букет найкрасивіших квітів, не пошкодувавши при цьому не тільки грошей, але й часу, просто для того щоб порадувати. І ти тримаєш ці квіти в руках, а горло стискається: ну треба ж!
Добрі? Так, ось так, по-справжньому. Хто обіймає вже однією своєю присутністю. І при одній тільки думці, що є Така Людина в твоєму житті, що ти його знаєш, серце загортають у м'який одіялко і ніжно б'ється: ну треба ж!
Щирі і сміливі? Так, звичайно. Але ті, хто без меча і щита. Хто не боїться бути собою, не боїться любити, не боїться болю. Хто живе. Так, таким людям дуже часто буває важко і боляче, але вони живуть. І їх життя зовсім не боротьба. Вони світлі і радісні. Незважаючи і всупереч. І дуже вдячні. І життя дивиться на них широко розплющеними очима і захоплюється: ну треба ж!
Загалом, мене захоплюють ЛЮДИ...
Не схеми, не образи і не подання — живі люди. Люди, які набагато цікавіше і прекрасніше все, що можна придумати. Живі люди, яких тільки й варто любити.
А якщо раптом ви думаєте, що зараз я скажу, як мало таких людей, то ви помиляєтеся. Не скажу. Бо я знаю багатьох. А когось навіть близько.
Милуюся. Вчуся. Дякую. Люблю.
Тетяна Алленова
