А знаєш, все ще буде!
Вітер південний ще повіє,
і весну ще начаклує,
і пам'ять перегорне,
і зустрітися нас змусить,
і ще мене на світанку
губи твої розбудять.
Розумієш, все ще буде!
У сто-решт тікають рейки,
літаки йдуть в рейси,
кораблі знімаються з якоря...
Якщо б пам'ятали це люди,
частіше думали б про диво,
рідше люди плакали.
Щастя – що воно? Та ж птах:
випустиш і не впіймаєш.
А в клітці йому нудитися
адже теж не годиться,
важко з ним, розумієш?
Я його не замкну безжально,
крил не искалечу.
Летиш?
Лети, будь ласка...
Знаєш, як відсвяткуємо
зустріч!
Вероніка Тушнова
