А він від неї тане,
Як сніг від ніжних променів.
І все, що про неї знає,
Що почуття її безбрежны...
Стукають у вікно ночі,
Щоб щастя двох помножити.
Він дуже її хоче,
Вона його, до речі, теж...
Буває, що він терпить
Примхи її смішні.
Ангели, то чорти
В ній танцюють, ще якісь...
За минулим закривши двері,
Він з нею не буде суворіше.
Він просто вірить в неї,
Вона, у нього, до речі, теж...
Але якщо йому сумно,
Обійме вона душею.
Любов – неземне почуття,
Крилатий і велике.
Нехай навіть засудять люди...
Ледь ль це їх збентежить.
Він просто її любить,
Вона його, до речі, теж...
В. Самаріна-Лабіринт, 2016