Ми зайшли в кафе, випити чаю. Тому що втомилися дуже. Це гарне кафе, там завжди тихо і тепло. І чай подають в чайничку синеньком, з візерунками, до чайничку піали такі ж. Недорого. І швидко подають. Ми і зайшли на хвилинку чаю випити. Нікого немає, тільки за спиною сидять люди; мимоволі чуєш їх розмову.
Там сиділи дідусь і бабуся. Не просто літні люди, а дуже старенькі. І до столика була притулена паличка з петелькою для руки, мабуть. У тихому кафе відмінно чути кожне злово...
Дідусь і бабуся тільки що познайомилися, прямо в кафе. Старенька впала, а дідок допоміг їй піднятися. Вона його за це дякувала. Він підняв її і в кафе завів. Як джентльмен. Запитав чаю і що-небудь до чаю. І він все питав бабусю, не забилася вона? Як нога? Що з ногою?
А потім їм принесли чай і вони стали розмовляти про процедурах. З таким захватом, натхненно. Старенька розповідала про свої процедури. А дідок ділився рецептами здорового способу життя. І розповідав, що чай треба заварювати водою з джерела. Він особисто воду носить з джерела, возить на саночках.
Вони так добре говорили, з таким задоволенням, ці старенькі люди. І дідусь замовив розкішне частування: по три манта і ще великий корж. І їм солодкий пиріг з кремом принесли від шеф-кухаря, — я ж кажу, це гарне кафе. На красивих синеньких тарілочках по великому шматку солодкого пирога з білим кремом, ось.
Вони пили чай і розмовляли прямо захлинаючись. Домовлялись піти на джерело, набрати води. Обмінювалися рецептами оздоровлення. І їли з таким апетитом, що навіть радісно на душі стало. Вони познайомилися. І це було як побачення.
Це і було побачення. Офіціант включив тиху музику, щоб все стало як в кіно. Він мені сам це по секрету сказав. І по секрету показав прозорі пластикові коробочки, де ще лежали шматки солодкого пирога — це комплімент стареньким від шеф-кухаря. Це з собою.
Ми пішли, а старички пили чай і їли свій пиріг. Трошки перемазались кремом, як діти. І базікали, як діти.
Так що життя не так вже і погана, правда? Такий вже сьогодні видався день. Мені теж дали з собою солодкий пиріг, — це тому, що у шеф-кухаря на душі стало солодко, я так думаю. Солодко і трохи сумно...
