Я в твій сон ніжно постукаю,
Увійду до нього ніким не званий,
Але в таємниці дум, тобою бажаний,
Твоєю пристрастю заручися.
А ти, приховуючи щастя світло,
Мене уві сні своєму приветишь
І поцілунком мені відповіси,
Скріплюючи цим почуттів обітницю.
І не соромлячись нічого
Обнімеш, пристрастю порожнистих,
І здригнеться плоть твоя гола
Від мого поцілунку.
І закрутиться вихором сон:
Каскадом солодких бачень
І неймовірних відчуттів
Твоє сердечко зачепить він.
А на світанку я піду.
Зовсім невидимо, крадькома,
Тебе залишивши в солодкій млості
В тумані ранку пропаду.
Під світло Ярилова вогню
Ти остаточно прокинешся,
І пригадавши сон свій посміхнешся,
Адже в ньому ти бачила мене.
Руслан Пивоварів
