Як часто ви незадоволені і сваритеся з чоловіком? Вам може здатися, що у вас є на те вагомі причини — він приділяє вам мало уваги, не дарує подарунків, недостатньо заробляє, не допомагає по будинку, не сидить з дітьми, не їздить до вашої мамі, не любить ваших подруг і т. д. і т. п.
Адже будь-які конфлікти в родині виникають лише з однієї причини. Варто її викорінити — як жити стане набагато простіше і веселіше!
Прочитайте цю цікаву історію:
«Коли ми з дружиною тільки одружилися, як-то раз ми потрапили на семінар з надання психологічної підтримки жертвами сучасної работоргівлі (особливо сексуальних).
У своїй промові ведучий запитав аудиторію, в чому головна причина розлучень.
<h2>Главная причина разводов</h2>
Поскольку я только что прошёл курс предбрачных консультаций, то чувствовал себя специалистом в вопросах брака. <strong>Я поспешно вытянул руку и выкрикнул: «Секс, деньги и общение!»</strong>
<strong>Тут я посмотрел на жену и расплылся в довольной ухмылке. Элементарно.</strong>
<strong>«Неверно, — рявкнул ведущий. — Это лишь симптомы настоящей проблемы».</strong>
Ой. Ось це я лажанулся.
Але мені не тільки дали урок смирення — слова ведучого змінили моє життя! Кращого ради ваш юний непокірний слуга-молодожон ще ніколи не отримував.
Отже, він сказав:
<strong>«Браки заканчиваются разводом по одной-единственной причине: завышенные ожидания»</strong>
Я був в шоці.
Це одкровення просто не вкладалося в моїй недосвідченої голові. Про що йшлося далі, я не пам'ятаю. Я був надто занурений у думки про всіх тих завищених очікуваннях, з якими вже встиг зіткнутися в перший місяць життя одруженої.
З того часу семінару шість років тому я надивився на біль і розчарування, пов'язану з завищених очікувань, — не тільки в шлюбі, в будь-яких відносинах. Це смертоносну отруту, який вражає будь-які відносини в саме серце.
Але завищені очікування — проблема не тільки в шлюбі. Це проблема всього нашого життя.
Не має значення, ви неодружені або одружені, працюєте або безробітний, старі чи молоді... Завищені очікування — біч кожної людини. Від них не застрахований ніхто.
<strong>И каково же решение?</strong>
Я по натурі математик. Я обожнюю рівняння. Я люблю рахувати, а в школі моїми улюбленими предметами були алгебра і вища математика (хоча зараз я і під страхом смерті не зможу вирішити задачку з вищої математики).
Тому я склав рівняння.
<strong>ОЖИДАНИЕ − НАБЛЮДЕНИЕ = РАЗОЧАРОВАНИЕ</strong>
Що це означає? Нижче я описую дві гіпотетичні ситуації.
Очікування.
Коли я повертаюся додому після довгого робочого дня, я ОЧІКУЮ, що дружина приготувала вечерю, щоб ми могли сісти за стіл і повечеряти всією родиною. На ній буде фартух без плям (вона ж у мене ідеальна), а її зачіска буде ідеально покладеної.
Тим часом моя 16-місячна дочка буде сидіти у своєму кріслі і їсти столовими приборами, не втрачаючи нічого повз рота, так що прибирати за нею не доведеться. Потім ми всі одночасно доїмо і вирушимо на сімейну прогулянку під колорадським сонцем, поки дворецький (так-так, це не помилка: ДВОРЕЦЬКИЙ) прибере в кухні і підготує будинок до вечірніх справах.
Спостереження.
Я приходжу додому на півгодини пізніше, а вечері не те що немає, але ще навіть не передбачається. З-за цього маля кричить як різаний, жестами вимагаючи: «Ще! Хочу! Їсти!»
Я вирушаю на пошуки дружини й бачу, що вона працює над дизайнерським проектом, намагаючись встигнути в строк, який, строго кажучи, вже минув. На моє запитання «Що у нас на вечерю?» вона відповідає спопеляючим поглядом перевтоми, перетрудившейся матусі, яка працює вдома.
Я беру на руки дитину і йду в кухню, де виявляю достаток ПОРОЖНЕЧІ. Тому, як справжній чоловік з кухарськими замашками, я зупиняю погляд на сир і хліб. «Гарячі бутеры!» — вигукую я.
Я саджу доньку в крісельце, що приводить її в невимовну лють. Я поспішно суну їй пакетик яблучного пюре. Вона заспокоюється... на час.
Я готую гарячі бутерброди. Всі їдять. У кухні бардак. По підлозі вітальні розкидані іграшки, тільки й чекають, як хто-небудь наступить на них і зламає собі ногу. Ми з дружиною плюхаемся на диван, уникаючи зустрічатися поглядами і не виявляючи ні найменшого бажання прибирати в кухні.
Я міг би продовжувати й продовжувати, але ви вже самі зрозуміли.
<strong>РАЗОЧАРОВАНИЕ = разница между первым и вторым.</strong>
Досить хитромудра ілюстрація, я в курсі. Але я просто намагаюся показати, як наші очікування можуть не відповідати нашого реального життя — того, що ми спостерігаємо.
(ПРИМІТКА: Дана ілюстрація зовсім не характерна для мого справжнього життя. Вона або є, або вкрай перебільшена, або точь-в-точь. Я ще не вирішив.)
Лучше всего об этом сказал Антонио Бандерас: <strong>«Ожидание — мать разочарований».</strong>
Коротше кажучи: в житті у нас часто бувають завищені очікування, що в підсумку призводить до розчарувань.
Але це не обов'язково має бути так!
<strong>Вот решение:</strong> <strong>НАБЛЮДЕНИЕ должно предшествовать ОЖИДАНИЮ. Точка. Иными словами, позвольте жизни идти своим чередом.</strong>
Деякі скажуть, що треба взагалі відмовитися від очікувань. Але я б не став заходити так далеко. По-моєму, здорові, реалістичні, висловлені вголос очікування мати корисно. Є до чого прагнути.
Але якщо ви потрапляєте в ситуацію, де ваші очікування виявляються завищеними, покладіться на спостереження. Відкиньте очікування і прийміть реальність такою, як вона є.
Устали от разочарований? Откажитесь от завышенных ожиданий и повернитесь лицом к действительности<strong>. А потом поговорите с тем, кто не оправдал ваших ожиданий, и объясните, чего и почему вы от него ожидаете. </strong>
