А чи знаєте ви, що є така професія — trouble-shooter. Суть їх полягає в тому, що вони літають по всьому світу і вирішують проблеми людей. Будь-які проблеми, будь-яких людей. Зазвичай — великих корпорацій, рідше приватних осіб.
Всього людей цієї професії не більше 100 чоловік у світі. Гонорари деяких доходять до $100 000 в годину, розклад — розплановано на місяці вперед.
У трабл-шутерів головне — ділова репутація. Замовники буквально передають їх з рук у руки, приховуючи від своїх конкурентів. Реклама у них тільки одна – стовідсотковий результат. Помилка виключена.
Для того, щоб зрозуміти суть їхньої роботи краще, наведу пару прикладів роботи трабл-шутерів.
Були в Америці дві великі фірми, які видавали щомісячні довідники "жовті сторінки" На ринку їм було тісно, в хід йшов чорний піар, демпінг, переманювання один у одного працівників.
Нічого не допомагало, йшли ніздря в ніздрю.
Зазвичай всі офісні працівники купували відразу два довідника по долару, не особливо замислюючись який краще, який гірше. До речі в обох довідниках була однакова інформація. Так ось одна з цих фірм запросила trouble-shooter
Він вник у ситуацію, подумав і сказав:
— На наступний місяць випустіть довідник меншого формату, а щоб інформації було стільки ж, він повинен бути маленький, але товстенький.
Отримав свій гонорар і поїхав, а конкуруюча фірма розорилася через два місяці...
— І в чому прикол?
— А справа в тому, що коли довідники були одного формату, то вони тусувалися на офісних столах як карти, але коли один довідник великий і плоский, а другий маленький, але товстенький, то Ви в будь-якому випадку маленький покладіть поверх великого...
І в кінці місяця зрозумієте, що користувалися тільки верхнім, а великий жодного разу за місяць так і не відкрили. Так навіщо вам витрачати на нього долар, якщо і в маленькому все є?
Другий приклад.
У головному офісі фірми Найк, 1000 чоловік посворачивали собі голови над нерозв'язним завданням.
Запрошують trouble-shooter, змальовують проблему:
Ми почали виробляти кросівки в деяких найбідніших країнах Африки. Заздалегідь все порахували, побудували фабрики, навчили персонал, собівартість повинна бути низькою, але тут зіткнулися з несподіваною проблемою: місцеві працівники наших фабрик, немилосердно крадуть готову продукцію. Цілі села від малого до великого ходять у кросівках за ціною, зіставною з їх річним доходом...
Ми пробували наймати більше охорони з місцевих, але було тільки гірше — охоронці і їх сім'ї теж люблять кросівки...
Якщо завести сек'юріті з Штатів, то собівартість взагалі зашкалить.
Trouble-shooter: — А чого ви від мене хочете?
Найк: — Придумайте, як зробити так, щоб крадіжки знизилися до нуля, не витрачаючи при цьому грошей на охорону фабрик.
Trouble-shooter, звичайно ж нічого не розумів в технології виробництва взуття, але на відміну від 1000 і топ менеджерів, які розуміли, умів дивитися на будь-яку проблему з абсолютно іншого кута. Він трохи посидів один в прохолодній темній кімнаті і видав відповідь:
— Вам треба у різних країнах випускати окремо ліві і праві кросівки.