1. ФРУСТРАЦІЯ
Практично кожен відчував почуття нереалізованості, зустрічав перешкоди на шляху досягнення цілей, які стали непосильним тягарем і причиною нічого нехотенья. Так ось це і є фрустрація. Коли все набридло і нічого не виходить.
Але не варто сприймати такий стан в багнети. Головний спосіб подолати фрустрацію – усвідомити момент, прийняти її, і толерантно поставитися. Стан незадоволеності, ментальна напруженість мобілізують сили людини для боротьби з новим викликом.
2. ПРОКРАСТИНАЦІЯ
Так, з завтрашнього дня сідаю на дієту! Не, краще з понеділка.
— Дороблю потім, коли настрій буде. Час ще є.
— А..., напишу завтра. Нікуди не дінеться.
Знайоме? Це прокрастинація, тобто, відкладання справ на потім.
Болісний стан, коли треба і не хочеться.
Супроводжується терзанием себе за те, що не виконав поставлене завдання. У цьому полягає головна відмінність від ліні. Лінь – пофигистическое стан, прокрастинація – переживательное. У той же час, людина знаходить прийменники, заняття цікавіше, ніж виконання конкретної роботи.
По суті, процес – нормальний і притаманний більшості людей. Але не варто зловживати. Головний спосіб уникнути – мотивація і правильна розстановка пріоритетів. Ось тут на допомогу приходить time management.
3. ІНТРОСПЕКЦІЯ
ругими словами самоспостереження. Метод, за допомогою якого людина досліджує свої власні психологічні нахили або процеси. Першим інтроспекцію застосував Декарт, вивчаючи власну душевну природу.
Незважаючи на популярність методу в ХІХ столітті, інтроспекція вважається суб'єктивною, ідеалістичною, навіть ненауковою формою психології.
4. БІХЕВІОРИЗМ
Бхевиоризм – напрям у психології, в основі якого знаходиться не свідомість, а поведінку. Реакція людини на зовнішній стимул. Рухи, міміка, жести — коротше кажучи, всі зовнішні ознаки стали предметом вивчення біхевіористів.
Засновник методу американець Джон Уотсон припускав, що за допомогою ретельного спостереження, можна передбачити, змінити або сформувати належну поведінку.
Було проведено безліч експериментів, які досліджували поведінку людини. Але найвідомішим став наступний.
У 1971 році Філіп Зімбардо провів безпрецедентний психологічний експеримент, який отримав назву Стенфордський тюремний експеримент. Абсолютно здорових, психічно стійких молодих людей помістили в умовну в'язницю. Студентів поділили на дві групи і розподілили завдання: одні повинні були виконувати роль наглядачів, інші ув'язнених. У студентів-наглядачів почалися проявлятися садистські нахили, в той час як ув'язнені були морально пригніченими і змирилися зі своєю долею. Через 6 днів експеримент був припинений (замість двох тижнів). У ході було доведено, що ситуація впливає на поведінку людини більше, ніж його внутрішні особливості.
5. АМБІВАЛЕНТНІСТЬ
З цим поняттям знайомі багато сценаристи психологічних трилерів. Отже, «амбівалентність» – подвійне ставлення до чого-небудь. Причому це відношення абсолютно полярні. Наприклад, любов і ненависть, симпатія і антипатія, задоволення та незадоволення, яке відчуває людина одночасно і по відношенню до чогось (когось) одному. Термін ввів Е. Блейлер, який вважав амбівалентність одним з ознак шизофренії.
За Фрейдом «амбівалентність» набуває дещо іншого значення. Це присутність протилежних глибинних мотивів, в основі яких лежить потяг до життя і смерті.
6. ІНСАЙТ
перекладі з англійської «insight» — це проникливість, здатність проникнення в суть, осяяння, раптове знаходження рішення і тд.
Є завдання, завдання потребує вирішення, іноді буває простий, іноді складній, іноді вирішується швидко, іноді вимагає часу. Зазвичай у складних, трудомістких, на перших погляд непосильних завдань приходить інсайт – осяяння. Щось нестандартне, раптове, нове. Разом з инсайтом змінюється раніше закладений характер дії або мислення.
7. РИГІДНІСТЬ
психології під «ригідністю» розуміють неготовність людини діяти не за планом, боязнь непередбачених обставин. Також до «ригідності» відноситься неготовність відмови від звичок і установок, від старого, на користь нового і тд.
Ригідний людина – заручник стереотипів, ідей, створених самостійно, а взятих з достовірних джерел. Вони конкретні, педантичні, їх дратує невизначеність і недбалість. Ригидное мислення – банально, штамповано, нецікаво.
8. КОНФОРМІЗМ ТА НОН-КОНФОРМІЗМ
Всякий раз, коли ви виявляєте себе на стороні більшості — час зупинитися і задуматися» писав Марк Твен. Конформізм — ключове поняття соціальної психології. Виражається в зміні поведінки під реальним або уявним впливом інших.
Чому так відбувається? Тому що люди бояться, коли не так, як всі. Це вихід із зони комфорту. Це боязнь не сподобається, виглядати дурним, бути поза маси.
Конформіст – людина, яка змінює свою думку, переконання, установки, на користь суспільства, в якому знаходиться.
Нонконформіст – поняття протилежне попередньому, тобто, людина, яка відстоює думку, що відрізняється від більшості.
9. КАТАРСИС
давньогрецької слово «katharsis» означає «очищення», найчастіше від почуття провини. Процес тривалого переживання, хвилювання, що на піку розвитку перетворюється на звільнення, щось максимальне позитивне. Людині властиво переживати з різних причин, від думки про не вимкненому прасці до втрати близької людини. Тут можна говорити про побутовому катарсис. Є проблема, яка досягає свого піку, людина страждає, але не вічно ж йому страждати. Проблема починає відходити йде злість (у кого що), настає момент прощення або усвідомлення.
10. ЕМПАТІЯ
Чи переживаєте ви разом з людиною, який розповідає вам свою історію? Проживаєте її разом з ним? Чи підтримуєте емоційно людини, яку слухаєте? Тоді, ви – емпат.
Емпатія – розуміння почуттів людей, готовність надати підтримку.
Це коли людина ставить себе на місце іншого, розуміє і проживає його історію, але, тим не менш, залишаючись при своєму розумі. Емпатія – процес відчуває і чуйний, десь емоційний.
