Покриється небо
порошинками зірок,
і вигнуться гілки пружно.
Тебе я почую за тисячу верст.
Ми - відлуння,
Ми - відлуння,
Ми -
довге відлуння одне одного.
І мені до тебе,
де б ти не була,
доторкнутися серцем не важко.
Знову нас любов за собою покликала.
Ми - ніжність,
Ми - ніжність.
Ми -
вічна ніжність одне одного.
І навіть у краю
темряви, що наповзає,
за межею смертельного кола,
я знаю, з тобою не розлучимося ми.
Ми - пам'ять,
Ми - пам'ять.
Ми -
зоряна пам'ять одне одного.
Р.Рождественський
