якщо хочеш про важливе — давай про важливе.
хоча це поняття так двояко.
самотність — зовсім не так вже страшно.
страшно в двадцять один померти від раку.
страшно вночі не спати від грызучей болю,
що вповзає під шкіру і їсть з корінням.
а ти риєш могилу від слів «звільнений»,
або «краще залишитися з тобою друзями».
говориш, як лякаючі передумови
неминучість долі, долі, долі?
страшний вибір — йти збирати пляшки,
чи одразу йти на торгівлю тілом.
кажеш, немає квартири в багатоповерхівці,
комунальні платежі шию душать?
а колись вистачало малини в чашці
і оладок бабусиних на вечерю.
кажеш, що навколо дурні і драми,
що в кошмарах — тупі порожні особи.
страшно — в дев'ять дитині позбутися мами.
страшно — мамі дитині не дати народитися.
страшно бачити, як світ у собі носить злобу,
як друзі обмінялися ножами в спину.
якщо хочеш про важливе — давай про добром.
як бути добрим хоча б наполовину?
як знайти в собі сили залишитися чесним,
відчути в собі волю, очистити душу?
правда, хочеш про важливому? сідай. чудово,
це важливо, що ти ще хочеш слухати.
Автор — Keep Silence
