У тих, учора хто помер, були плани
На цей ранок і на цей день...
Усе майбутнє Життя сповнене туману,
Вона для Смерті щогодини мішень!
Як належне, ви життя не приймайте,
В одну мить скінчиться вона,
І частіше близьких і рідних прощайте,
Поки можливість ця вам дана!
Любіть і душею своєю, і серцем,
Того, хто дорогий вам... настане час...
Коли зачиняться дверцята спілкування, -
Не втрачайте люди цей шанс!
У тих, хто помер уранці, були плани,
Під вечір - "Я люблю тебе!" - сказати...
Так будьте ж долі ви вдячні,
Не втрачайте життя благодать!
Ви ніжність і любов свою даруєте,
Не залишайте... це... на потім,
І Богові щомиті дякуйте,
За світ, у якому ми, друзі, живемо!
За сонце... за світанок... за всі хвилини
Того життя, що нам подарована долею,
Невідомі нам кожного маршрути,
Ніщо не вічне, люди, під місяцем!
Автор — Влад Ніжний
