Жванецький: «Якщо ти стырил дисертацію — не будуй міст, сволота! Йди в політику»

У Росії треба жити швидко! Щоб встигнути до приходу міліціонера, революціонера і лікаря.
Красива жінка так само рідкісна, як розумний чоловік, — потрібні списки, вольєри, може бути, навіть штучне розведення.
Ти думай, а думка прийде. Або жінка. Вони разом не приходять. Чи думку, чи жінка, але що-то прийде, головне — думай!
Що наше життя? Світло в кінці тунелю є. Світло є. Тільки тунель, сука, не кінчається.
З жінкою можна робити все, що завгодно, тільки їй треба постійно пояснювати, що ж ми зараз робимо.
Уряд нам обіцяє, обіцяє, обіцяє, обіцяє, а нам все мало!
Хочеш все і відразу, а отримуєш нічого і поступово.
Пройшла молодість, одна за одною відступили жінки. Одна за одною настали хвороби...
Чому у різних поколінь в нашій країні однакові перспективи. У всіх є впевненість у майбутньому. Що воно не дуже приємне.
Всякий раз, коли я згадую про те, що Господь справедливий, я тремчу за свою країну.
Скільки у держави не кради — все одно свого не повернеш!
Чоловікові потрібна жінка уважна. Не стороння, що вдома чекає. А уважна, яка б промовила: «Ось це місце повтори мені, Ігорьок».
Щасливим можна бути лише в особистому житті. Там справжнє щастя!
В який час живемо? Не наше.
Народ і влада з однаковим презирством ставляться до економіки.
У Росії не кажуть «це незаконно», а кажуть «це небезпечно».
Комуністична партія вчить нас: не кради по-маленькому.
Патріотизм — це чітке, ясне, добре аргументоване пояснення того, що ми повинні жити гірше інших.
Це Росія — країна необмежених можливостей і неможливих обмежень.
Якщо ти стырил дисертацію — не будуй міст, сволота! Йди в політику.
Переспати може кожен, а поговорити ні. Так що, дівчата, бережіть говорять чоловіків. До речі, говорять чоловіки теж не проти переспати.