а полюблять тебе обов'язково за інше,
за те, що чужому і невтямки
найпростіше, що є у тебе просте,
буде для когось і шарм, і шовк.
родимка, ямочка, або поганий акцент,
стане комусь дивом, майже пророцтвом.
те, що ти й не бачив так багато років,
когось рятує від сірої самотності.
і полюблять тебе обов'язково не за те,
не за те, над чим ти завжди стараєшся,
але як ти ходиш, як знімаєш із себе пальто,
може як ти плачеш, але скоріше як посміхаєшся.
як гризеш ковпачок від ручки, ловиш таксі,
або волосся відводиш долонями від обличчя,
як ти ниєш зранку, як не знаєш куди йти,
і як у фільмах вболіваєш за негідника.
може раптом ти позіхнеш,
на важливій якійсь зустрічі,
і зніяковіло зморщиш чоло,
і тебе полюблять,
саме в цей вечір,
не за щось.
а зовсім - навпаки
Автор - Яна Мкр
