Хлопчик років десяти, тремтячи від холоду, босоніж стояв біля вітрини взуттєвого магазину і, не відриваючись, дивився на теплу взуття. До нього підійшла одна дама і запитала:
— Мій маленький друг, що ти з таким інтересом розглядаєш за цим склом, про що думаєш?
— Я прошу Бога, щоб Він дав мені одну пару черевиків, — відповів хлопчик.
Дама взяла дитину за руку і увійшла з ним в магазин. Вона попросила продавця принести шість пар дитячих шкарпеток і запитала, чи може той принести таз з теплою водою і рушник. Службовець приніс все, про що попросила його дама. Вона повела хлопчика в задню частину магазину, зняла рукавички, вимила дитині ноги, висушила їх рушником. Продавець приніс шкарпетки. Дама одягла одну пару на ноги дитині, потім приміряла і купила йому черевики, попросила загорнути інші шкарпетки і віддала їх хлопчикові. Потім вона погладила його по голові і сказала:
— Тепер, без сумнівів, ти відчуваєш себе набагато краще.
Вона розвернулася, щоб піти. У цей момент хлопчик дотягнувся до її руки і, дивлячись на неї зі сльозами на очах, запитав:
— Ви дружина Бога?
«Віра без справ мертва» (Якова 2:26)
