Скажи, а ти мене любиш?
— запитала голосно дівчина в маршрутці,
і ґудзик пальцем смикала,
на шкіряній своєї, осінній куртці.
Їй хтось там відповів в телефоні,
вона тихенько стала реготати:
Вчора — це вчора, ти що не зрозумів?
А мені сьогодні це потрібно знати!
Навпаки тихо жінка зітхнула,
вже рік як покинув чоловік... і чекати немає сил.
Сльозу c щоки тихесенько змахнула:
Ех, якби й він ось так запитав.
A поряд з нею хлопчик років п'яти
долоньку тата дуже сильно стиснув:
Пап, ну... а ти мене любиш?
Батько... враз посміхнувшись, пригорнув.
Звичайно любить! — бабуся сказала, —
дивися... як дивиться... ти ж його нагорода,
ти щастя його в кожному новому дні,
і навіть сумніватися не треба.
Посмішка у хлопчиська стала ширше
і він запитав: а хто любить Вас?
Не знаю, я живу в порожній квартирі,
одна напевно зустріч смертний час.
Є діти, онуки, правнуки. так вийшло,
що їм вже давно не до мене.
(у маршрутці тиша на мить повисла)
Ho, треба жити... іншого не звинувачуючи!
Мені головне, щоб жили вони у щасті,
здорові були і щоб все в порядку.
І щоб хоч раз в три місяці дзвонили,
я чекаю їх, купую шоколадки.
Молиться буду кожен день, за кожного!
Для них завжди горить моє світло у вікні.
Адже це важливо. це дуже важливо,
коли є той, хто любить в кожному дні.
A от мене і незачто любити!
— сказав чоловік, — я тупий баран!
Не зміг я щастя вчасно цінувати,
і в тому, що я один... винен сам.
Ти не баран, — раптом хтось прокричав,
— барани не зуміють зателефонувати.
Ти.раз хоч її номер набирав?
Сказав?.. що любиш?.. попросив пробачити?
Чоловік лише зітхнув, махнувши рукою,
і номер прям по пам'яті набрав:
— Скажи, а ти мене любиш?
— Люблю... ще сильніше, щоб ти знав!
Його очі наповнилися сльозами:
Не можна чоловікові плакати. негарно.
Але.якщо б ви тільки розуміли!
Як я радий її чути!.. всім спасибі!
Скажи, а ти мене любиш?
— набрав вголос смс-ку хлопець у куртці.
Відповідь він всій маршрутці прочитав:
Люблю... 24 години в добу!
— А ти, синку?! Ти, хоч трохи ти любиш?
(старий запитав чоловіка біля віконця.)
— Люблю бути, я до тебе п'ять діб їхав!
Щоб побути поряд c тобою трошки!
Нагадайте ж близьким і рідним,
що думками і серцем поруч будете.
Зігрійте їх визнанням простим,
що і сьогодні ви їх дуже любите!
Автор — Наталія Задорожня
