Розкіш - це не труси, не помади, не ресторани і не шпильки. Справжня розкіш - це жити так, як тобі зручно. У зручних трусах. У зручних черевиках. З тим кольором помади, який тобі подобається, або без помади взагалі. Їсти їжу, яка подобається, дружити, з ким тепло, бути разом з любові, а не з почуття обов'язку.
Навчитися відмовлятися від непотрібного. Від того, що себе зжило. Зносилося. І берегти те, що подобається. 5-річна донька моєї подруги все своє маленьке життя ходить у гості тільки зі своєю ложкою. Вона може собі дозволити розкіш їсти тією ложкою, яка їй подобається. Її мама дуже соромиться, щоразу намагається виправдатися. А я почала брати з собою на пікніки свої власні прилади і посуд, бо не люблю їсти із пластику. І мені плювати, що про це думають оточуючі.
Розкішне життя - це не "адже ти цього варта". Це про те, що ця річ гідна вас. Чашка, подарована сестричкою. Татова футболка, у якій так затишно засинати. Пиріг за маминим рецептом. Поцілунок коханої людини. Цікаві книжки. Хороші фільми. Ті самі пісні. Свіжа постільна білизна. Чиста квартира. Життя, яке ти обрала сама.
А ще розкішне життя - це не зжирати себе, коли щось іде не так. Колготки можуть порватися. Тісто може не підійти. Друзі можуть не захотіти дивитися твій улюблений фільм. Кохана людина може піти. Ти можеш не отримати підвищення на роботі. Може трапитися все що завгодно. Якщо у тебе щось не виходить, це ніяк не впливає на твою цінність. Це означає, що просто зараз все йде не так, як ти хочеш.
Розкішне життя - це мати можливість вибору. Штопати порвані колготки чи купити нові. Викинути пиріг і замовити суші або намагатися спекти пиріг ще раз. Подивитися фільм наодинці чи піти з друзями в кафе. Відпустити чи боротися. Шукати нову роботу чи переглядати свої цілі на старій.
Розкішне життя - це жити за своїми правилами. Йти до своїх цілей. Не шукати виправдання. Не бути зручним. Не виправдовуватися за свій вибір, свої мрії, свої інтереси. Говорити: "Зі мною так не можна". І говорити: "Мені це можна".
Олена Пастернак
