Психологія навчила мене того, що:
1. Дурнів не буває - бувають люди зі зниженим інтелектом. Хоча насправді інтелект у них може бути цілком собі збережений і зовсім навіть не знижений. Ті, кого в народі називають "дурнями", можуть бути, наприклад, "когнітивно простими", тобто без прагнень до пізнання. Інший варіант "дурня" - відсутність рефлексії. Людина може бути академічно розумною, відмінно справлятися з великими масивами інформації і навіть добре розбиратися в людях, але не в самій собі. При цьому її поведінка нагадуватиме поведінку маленької примхливої дитини. З боку вражає, як людина з таким високим інтелектом, може бути настільки примітивною.
А все просто, і це наступне, чого мене навчила психологія...
2. Якщо в людині якась якість розвинена занадто сильно, то щось обов'язково буде страждати і не дотягувати. Це називається "механізм компенсації". Якщо є серйозний недолік, то обов'язково знайдеться і солідна перевага. Тому дуже часто зустрічаються люди сильні, але дурні, розумні, але без амбіцій, амбітні, але без посидючості, дружини вірні, але холодні. Єдиний спосіб обійти механізм компенсації - це гармонійний розвиток усіх сторін людини.
3. Усі люди різні! І жоден із них не схожий на тебе. Чесно кажучи, це я зрозуміла ще до того, як занурилася в психологію. "Усі люди різні" - найголовніше моє життєве відкриття. Психологія посилила це розуміння і зробила мене більш терпимою до оточуючих. Тепер я знаю, що люди живуть (мислять, реагують) так і ніяк інакше, тому що по-іншому вони не можуть, не вміють і не хочуть.
Оскільки всі люди різні, у нас у всіх різне світосприйняття. Один так дивиться на світ, інший - так, і жодного одного, най-най "правильного" погляду немає. Віднедавна я з великою цікавістю слідкую за висловлюваннями та умовиводами інших людей - вчуся приймати чужу реальність.
4. Люди змінюються лише тоді, коли не змінитися вже не можуть. Тобто коли життєві обставини приперли їх до стінки. Змінити іншу людину НЕМОЖЛИВО. Тільки якщо змінюватися захоче вона сама.
5 Емоції так само шкідливі, як і корисні. Емоції, як я вже неодноразово писала, слугують нам сигналами наших станів, допомагають розуміти інших людей, але й... заважають ухвалювати розумні, зважені рішення. А яку потужну й руйнівну силу вони мають, якщо їх ігнорувати, замовчувати й намагатися придушити? Тому випускайте їх назовні. Обов'язково! Але так, щоб це було безпечно для оточуючих.
6. Наших зусиль варті тільки ті люди, яким ми можемо довірити найпотаємніше і які відповідають нам взаємністю. Не потрібно витрачати свій час і сили на тих, кому ми байдужі, або навіть гірше того - на тих, хто нас не любить. Звісно, без формальних стосунків нікуди, їх теж треба вміти вибудовувати, але реально "вкладатися" потрібно лише у стосунки з тими, кому дорогі ми, і хто дорогий нам. Ще мені дуже подобається вислів Ошо: "Настає у вашому житті такий час, коли ви відходите від драми і людей, які її створюють. Ви оточуєте себе людьми, з якими ви смієтеся. Ви забуваєте все погане і фокусуєтеся на хорошому. Любіть людей, які ставляться до вас правильно, і моліться за інших". І окреме для жінок (здається, це Маркес): "Жоден чоловік не гідний ваших сліз, а той, хто гідний, ніколи не змусить вас плакати".
7. Ніхто не буде робити для нас те, що ми самі для себе зробити не можемо. Якщо ми не любимо себе, ніхто не любитиме нас так, як ми того, на наш погляд, "заслуговуємо". Якщо батьки недодали нам чогось, ми можемо стати батьками для самих себе. Навчитися хвалити себе, любити себе, поважати і приймати такими, якими ми є, замість того, щоб вимагати цього від партнера.
8. Усі ми родом із дитинства. У своїй роботі я часто стикаюся саме з дитячими страхами і комплексами, які накладають відбиток на все подальше доросле життя. З цим мало що можна вдіяти, бо батьки "псують" нас так, як можуть тільки вони. Але тут немає нічого страшного: у нас є все життя, що залишилося, щоб навчитися приймати себе такими, якими ми є.
9. У цьому чіткому, раціональному і розпланованому світі дуже важливо вміти розслаблятися і бути спонтанним. Хоча б іноді. Дозволяти собі пустощі й необдумані вчинки, наприклад, поїхати на Волгу серед робочого тижня зустрічати світанок. На смертному одрі все, що залишиться у вас цінного - це скарбничка життя. А в ній - не гроші і блага, а спогади і враження.
10. У взаєминах з іншими людьми дуже важливо бути чітким і чітко казати, чого ти хочеш, на що чекаєш, що тебе не влаштовує, а що дуже подобається, якими є твої цінності та плани (тож потрібно розуміти це самому). Але замість ясних прохань і вираження своїх потреб, люди за звичкою обмінюються туманними, завуальованими, маніпулятивними посланнями, які приховують їхній глибинний (часто дитячий) біль, безпорадність і страх. Це заважає їм відчути справжню близькість з іншою людиною та відчути себе щасливими.
Ірина Чеснова
