Доктор біологічних наук, професор Спбду вважає, що якщо мозок людини умовно назвати м'язом, то як раз кращою для неї гантелей буде музика. Зі сцени Петербурзької філармонії ця думка звучить особливо переконливо. Кореспондент Артем Шаріпов перейнявся ідеєю.
— Вони зігруються.
Зігруються, немов досвідчені музиканти. Тетяна Чернігівська порівнює роботу мозку з джазовою імпровізацією. Схожим чином, трохи хаотично, без підготовленої партитури, ведуть себе нейрони мозку, коли намагаються вирішити проблему. Чудовий комплімент людині. У кожному з нас грає Джон Колтрейн або Майлз Девіз.
— Джаз!
Треба, якщо не грати, то хоча б слухати джаз. Складна музика корисна для людини.
ТЕТЯНА ЧЕРНІГІВСЬКА, доктор біологічних наук: «Це відноситься до складної музики, не до класики. Справа не в цьому, це не повинна бути лєгусєнька музика. Це як з читанням, можна читати журнал, а можна Шопэнгауэра».
Слухати складну музику одна справа, інше — зуміти розібратися в законах і правилах музики. Це тільки піде на користь. А дітей, звичайно, на думку Тетяни Володимирівни, треба змушувати займатися музичним мистецтвом. Нехай дитина не стане генієм і не буде збирати зали і стадіони, головне, що музика зробить мозок вчинення. Скажімо, музичні навички непримітно допоможуть у листі.
ТЕТЯНА ЧЕРНІГІВСЬКА, доктор біологічних наук: «Людина ,яка починає займатися музикою, змушений почати звертати увагу на маленький штучки, тривалість тощо, це тонка настройка. Коли він буде писати — це спрацює».
Від музики більше користі, ніж шкоди. Саме мозок відповідає на головне питання, яка музика вважається хорошою — складна музика.
