У 2010 році голод вбив один мільйон чоловік. А ожиріння – три мільйони. П'ять років тому від недоїдання страждали 850 мільйонів чоловік, а від зайвої ваги – два мільярди. Причому, динаміка цілком однозначна – в осяжній перспективі людство відправить голодні смерті на звалище історії. — опубліковано у статті Павла Казаріна на сайті Крим.Реалії
Уявити собі ситуацію, коли неврожай забирає 15% жителів країни (як це сталося у Франції в 1694 році) вже не вийде. Відтепер голод – це підсумок не природних катаклізмів, а соціальних: він виникає там, де є цілеспрямована зла воля. У якої, до того ж, є ім'я і прізвище.
Бабусин рецепт лікування застуди (гаряче молоко і мед) – адже він теж родом з нашого голодного минулого. Всю свою історію обиватель жив в умовах нестачі калорій. А тому рецепт одужання полягав у тому, щоб дати ослабленому організму достатньо енергії, щоб він впорався з недугою. Тому в справу йшли самі калорійні продукти, які можна було знайти в селянському будинку.
Дідівські рецепти безнадійно застаріли. Тому що ніякого «нестачі калорій» більше немає. Навпаки – наявності їх надлишок. І перемагати ГРВІ куди логічніше за допомогою ліків.
До речі, про ліки. Ви, може, не помітили, але людство встигло перемогти і хвороби. Ті самі, що викошували країни і континенти протягом усієї нашої історії.
У 14-му столітті чума забрала чверть населення Євразії. У 16-му чорна віспа викосила 90% аборигенів американського континенту. На початку 20-го – «іспанський грип» вбив сто мільйонів чоловік. Аж до 20-го століття комбінація голоду і хвороб призводила до 30%-ї дитячої смертності.
Люди помирають не через те, що немає ліків, а тому що лікування не встигає вчасно дістатися до неблагополучних регіонів
Все це в минулому. Нас не прищеплюють проти віспи, тому що цю хворобу вдалося перемогти ще в 1979 році. Вакцини і ліки позбавили слово «епідемія» свого страхітливого звучання. У 2002 ми боялися «атипової пневмонії». У 2005 – пташиного грипу. У 2009-му – свинячого, а в 2014-м – Еболи. Остання виявилася самої кровожерливої, забравши життя 11 тисяч осіб. Але нічого з перерахованого не йде ні в яке порівняння з пандеміями минулого. Причому, люди помирають не через те, що немає ліків, а тому що лікування не встигає вчасно дістатися до неблагополучних регіонів (у разі Еболи це була Західна Африка).
Сьогодні ми вмираємо від тих хвороб, до яких наші предки просто не доживали. Онкологія, серцево-судинні хвороби раніше не вбивали людство просто тому, що не встигали. За них це робили куди більш прості і примітивні віруси, а також інші люди.
Людство встигло перемогти і насильство – у тому вигляді, в якому воно існувало всю нашу історію
І не варто скептично посміхатися. Людство встигло перемогти і насильство – у тому вигляді, в якому воно існувало всю нашу історію. В аграрних суспільствах воно забирало 15% популяції, а в 20-му столітті – лише 5% (з урахуванням двох світових воєн). У 2012 році від насильства (війни і злочинність) загинуло 620 тисяч осіб. Ще 800 тисяч – це самогубства. Ще 1,5 мільйона загинуло від діабету.
Нам може здаватися, що ми живемо в світі, повному насильства. Але це не має ніякого відношення до реальності. Ніколи раніше людство не жили так добре і мирно, як тепер. Наші вороги – це не голод, не віруси і не зброя. Наші вороги – це когнітивні спотворення. Ті самі, що змушують нас відчувати себе нещасними.
Навіть страх перед тероризмом – це підсумок нашої медіареальності. У 2010-му тероризм забрав трохи менше восьми тисяч життів – переважно в країнах, що розвиваються. А ожиріння – більше трьох мільйонів. Ми боїмося ИГИЛ і Аль-Каїду, хоча цукор і діабет небезпечніше. Просто у ИГИЛ краще піар.
Перенесіть сюди на машині часу вашого предка з п'ятнадцятого століття – і він вирішить, що опинився в кращому з світів
В нашій реальності немає нічого, що дозволяло б говорити про «кінці часів». Перенесіть сюди на машині часу вашого предка з п'ятнадцятого століття – і він вирішить, що виявився в найкращому зі світів. До тих пір, поки ви не дозволите йому випуск новин.
У нашому світі не стало більше насильства і смертей. У нашому світі стало більше прямого ефіру. Нас робить щасливими не об'єктивна, а суб'єктивна. Не те, чим ми володіємо, а те, що ми про це думаємо. Природа новинних випусків така, що ми повідомляємо в них не про те, що є нормою, а про те, що є її порушенням. Годуємо обивателя панікою і істерикою, отримуючи на виході реальність соцопитувань.
На цьому ґрунті густо ростуть спекулянти.
Якщо раніше людство жило з відчуттям, що «сьогодні – це недосконале завтра», то тепер нас переконують, що «сьогодні – це зіпсоване вчора». І що єдина запорука порятунку – це повернутися в якийсь «золотий вік», захований від нас під гущавиною століть.
Антипрививочники. Традиціоналісти. Борці з ГМО. В нашій реальності найкраще продаються страхи і неврози. Ми охоче боїмося завтрашнього дня, забуваючи про те, що наше «вчора» складалося з крові і кишок. Любимо народну медицину, забуваючи про те, що вона – продукт епохи, коли пеніцилін ще не винайшли. Відмахуємося від науки, хоча саме вона дозволила всім нам дожити до повноліття.
Наша реальність – комфортна і безпечна. І якщо ви відчуваєте себе нещасним – вона тут ні при чому
Давайте начистоту. Наша реальність – комфортна і безпечна. І якщо ви відчуваєте себе нещасним – вона тут ні при чому.
Справа в тому, що щасливими нас здатні зробити тільки окситоцин, допамін і серотонін. Наш рівень щастя – продукт біохімії, а не обставин життя. Просто в різний час виплеск гормонів у кров забезпечувалося різними факторами. Триста років тому для суб'єктивного відчуття щастя треба було вдосталь поїсти. Сьогодні – виграти мільйон у лотерею.
Прогрес дозволив нам задовольнити нижчі рівні піраміди Маслоу (ті, що про безпеку) – і тепер в пошуках щастя ми намагаємося штурмувати верхні (ті, що про самоактуализацию). Забуваючи про те, що подібне ніколи не було простою задачею.
Прогрес не зробив нас щасливішими – це правда. Але він врятував вас від самих головних передумов для нещастя. І дав час, щоб задуматися про те, чому саме ви нещасливі.
Якщо вам здається, що ви живете в гіршому з світів – вам здається. Якщо ви боїтеся завтрашнього дня, значить, ви просто перестали оглядывать на вчорашній. Якщо ви відчуваєте себе нещасним – купіть антидепресанти.
Та не грішіть на реальність. Вона цього не заслужила.
«Copyright © 2019 RFE / RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»
Автор — Павло Казарін
