Лютневе ніжне ранок, —
Обійнявши, за околицею, ліс, —
Сяє сивим перламутром —
На тлі безкрайніх небес.
Несміливі краплі сльозинок, —
Дощик пролив ще вдень, —
Мороз перетворив у стрази крижинок, —
Змусивши сяяти кришталем.
Присівши на суцвіття пижма, —
На тлі розкішної зорі, —
Тихенько, майже ледве чутно, —
Бесіду ведуть снігурі.
Під білим шатром неба, —
Про лютих вітрах забувши, —
Гармонією дихає природа, —
Під вітру неспішний мотив.
